До Апеляційного суду міста Києва
Через Києво-Святошинський районний суд
Київської області

Особа, яка подає скаргу: (Відповідач):
Товариство з обмеженою відповідальністю
"__________________________"
Адреса:

Адреса для направлення судової кореспонденції:

Особи, які беруть участь у справі:
Позивач: ________________
Адреса:


Апеляційна скарга
на рішення Києво-Святошинського районного суду
Київської області від 24 червня 2016 року


24 червня 2016 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі за позовом __________ до ТОВ "_____________", третя особа _____________ про стягнення коштів, яким позов було задоволено повністю.


Проте слід зазначити, що вказане рішення є незаконним, тобто прийняте з порушенням норм матеріального права, а відтак підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити у повному обсязі, обґрунтування чого полягає у наступному:


1. Аналізуючи матеріали справи та докази, які були надані Позивачем для підтвердження факту передачі коштів ТОВ "_______" за договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги №20/05-15 судом не було прийнято до уваги той факт, що вказані відносини виникли проте не як з юридичною особою, а безпосередньо між ________________ ,а тому ТОВ "_______", не може виконувати обов'язок по поверненню грошових коштів, в силу того, що у Позивача немає жодних належних доказів, які б свідчили про факт отримання грошових коштів Відповідачем.


Так, на підтвердження своїх позовних вимог представником _______було надано Договір та квитанцію до касового прибуткового ордеру №402 від 22.05.2015 року на суму 54 692 дол. США.


Також, Позивачем було зауважено, що письмова форма договору позики є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.


В Договорі безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 20/05-15 чітко прописаний механізм передачі грошових коштів з вказівкою, що лише зі здійсненням вказаних дій договір вважається укладеним. Тобто лише після зарахування грошових коштів в касу підприємства позика вважається наданою. Жодних підтверджень що позика зараховувалася в касу ТОВ "_______" надано не було.


Аналогічної позиції притримується і Верховний суд України в постанові ухваленій по справі № 6-50цс16 від 24.02.2016 року: "Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії".


Відповідно до п. 3.1. Договору Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника або в касу Позичальника готівкою частинами або в повному обсязі. Днем надання позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок оприбуткування в касу Позичальника.


Окрім цього, при винесенні рішення судом першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що Квитанція до прибуткового касового ордеру № 402 не відповідає вимогам встановленим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженою Постановою правління Національного Банку України №637 від 15.12.2014 р., яка є чинною на сьогоднішній день. Потрібно зазначити, що по-перше, в квитанції до прибуткового касового ордеру не зазначено належну підставу оформлення прибуткового касового ордеру (адже не зрозуміло яка саме зворотня фінансова допомога надавалася ), по-друге квитанція не містить підписів ні Головного бухгалтера ні Касира а лише печатним прописом зазначено прізвища та підпис без ідентифікації особи. Прибуткові касові ордери та квитанції мають підписуватися керівником та головним бухгалтером підприємства (або працівником, який на це уповноважений).


Пунктом 3.3.Положення передбачено Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Як видно з квитанції до касового прибуткового ордеру наданої Позивачем жодної з цих умов дотримано не було, що лише підтверджує факт того, що вказані гроші не надавалися ТОВ "____".


Також слід підкреслити, що законом передбачено, що усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Що стосується прибуткових касових ордерів то згідно 3.11.Положення прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Слід зауважити що жодних записів ні в журналі реєстрації ні в касовій книзі стосовно вказаної зворотної фінансової допомоги наданої _______. ТОВ "_______" відсутні.


Також судом під час ухвалення заочного рішення не було прийнято до уваги той факт, що Позивачем не було надано жодного документу, який би підтвердив перерахунок грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "_______" зокрема це не було підтверджено ні первинними бухгалтерськими документами, ні виписками з банківських рахунків Товариства.


Окрім цього, судом було проігноровано пояснення надане _______ (третя особа по справі),в якому вона підтверджує той факт, що особисто отримала від _______., грошові кошти в розмірі 40 000 доларів США, а зобов'язалась повернути 54 692, 00 дол. США – це разом з процентами. Також вона повернула 5000 доларів _______в рахунок повернення боргу та пропонувала повернення коштів частинами, але Позивач відмовився від пропозиції. У вказаному листі _______пояснила, що на документах, які нібито підтверджують факт передачі грошових коштів саме ТОВ "_______" стоять підписи, які належать їй особисто. Печатки на ордері та договорі. були поставлені для підтвердження її намірів та факту того що грошові кошти дійсно в подальшому будуть вносити на рахунок ТОВ "_______", вказані обставини підтверджуються і тим, що жодних підтверджень ні в первинних облікових документах, ні у виписках по рахунках відсутні будь які докази, які вказують що грошові кошти надавалися _______, як поворотна безпроцентна фінансова допомога. Також _______не заперечувала стосовного того, що отримала грошові кошти від _______ проте наголосила, що грошові кошти в сумі 54 692, 00 дол. США, вона отримала як фізична особа, а не представник ТОВ "_______".


2. В рішенні першої інстанції суддею було зазначено, що Скаржник, не надав заперечень стосовно стягненню з нього трьох відсотків річних в розмірі 12 245 грн.


Проте в поясненнях наданих суду було зазначено що Позивач відповідно до своїх позовних вимог не має право стягувати 3 % річних від простроченої суми в розмірі 12 245, 00 грн., інфляційні витрати в розмірі 27 699, 31 грн., обґрунтування чого полягає в наступному:
Три відсотки річних та інфляційні витрати за своєю правовою природою є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (постанова Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11), а виходячи з того, що спір виник відносно зобов'язання валютою якого є іноземна валюта, а остання не може стосуватися інфляційних процесів національної валюти - Аналіз практики Верховним Судом України застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві (http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1AEF5190D74B0A7CC2257D2D00434561).


Ці пояснення ґрунтуються зокрема на постанові ВСУ від 02.07.2014р. по справі 6-79цс14: "Аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст.192, 533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України – гривня. Відповідно, у національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню і інші складові грошового зобов'язання (пеня, штраф, неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України.".


Вказані обставини не були прийняті до уваги суддею, що в подальшому й призвело до ухвалення незаконного рішення.


Враховуючи ту обставину , що розмір неустойки (штрафу у розмірі 100% від неповернутої суми позики) значно перевищує розмір грошових коштів , які були надані________, а вказані позовні вимоги стосовно стягнення штрафу за невиконання зобов'язань у розмір 1204317, 84 грн. є надмірно великими в порівнянні зі збиткам Позивача, тому Скаржник просив про необхідність в зменшенні розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦКУ.


Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦКУ розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.


Господарський кодекс у ст. 233 визначає в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін,які заслуговують увагу. Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою так і за клопотанням сторони.


Відповідно до ст.. 22 ЦКУ Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.


Частина 2 ст. 22 ЦКУ вказує, що збитками є:


1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);


2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).


Тобто не вбачається, що _______надав пояснення або ж докази стосовно завдання ньому реальних збитків внаслідок не виконання умов договору. Наявність збитків та право на стягнення штрафу він коментував лише умовою договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги. Тому заявлені вимоги стосовно стягнення штрафу у розмірі 100 % від неповерненої суми позики не відповідає реальним завданим збиткам Позивачеві, оскільки співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов'язання не є співрозмірними. Також є необгрунтованою частина рішеня суду першої інстанції стосовно стягнення штрафних санкцій у розмірі 100000 грн. га користь _______., адже ще раз необхідно підкреслити що Позивачем не було надано жодного доказу, який би свідчив про завдання ньому реальних збитків внаслідок не виконання умов договору.


Таким чином, через неповноту з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи та не застосування вказаних матеріальних норм права в подальшому і привело до прийняття вказаного рішення.


На підставі вищезазначеного та керуючись 13, 292, 294, 307, 309 ЦПКУ,


ПРОШУ:


1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
2. Скасувати рішення ___________ та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник
ТОВ "_______"
Шворак А. Р. " "___2016 р.

Наши координаты

01001, Украина, Киев
ул. Большая Житомирская, 15Б

Тел. 096-243-28-73

Тел. 050-266-27-26

Тел. 067-448-57-13

 

Е-mail: 911inua@gmail.com

Кнопка Вверх