Для отримання юридичної консультації з приводу аналогічної справи, 

ви можете звернутись до наших адвокатів за тел.. 063-595-87-10

Юридична компанія "Майоров, Нерсесян та партнери"

Адреса: м. Київ, вул. В. Житомирська, 15

Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. – для запитань та документів. 

Для того, щоб застерегти себе від фіктивних правочинів, важливо знати, чим він відрізняється від справжнього і які бувають наслідки, коли він мав місце. А для цього обов'язково потрібно звернутися до професійного адвоката за порадою, який глибоко вивчить Вашу ситуацію, перевірить документи та особу контрагента.

Законодавством визначено, що правочинами вважаються дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Завжди правочини мають мету – скажімо, придбання майна у власність, отримання послуг, поставки, оренди тощо, і завжди правочин повинен бути виконаним.


Щодо фіктивного правочину, згідно ст. 234 ЦК України, це такий є правочин, який вчинено без наміру створення наслідків, які обумовлювалися цим договором. Він характеризується тим, що сторони вчиняють такий договір лише для виду, розуміючи наперед, що такий договір не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином, вони завжди таємні та приховані.


Фіктивні правочини одразу вводять в оману іншу сторону, і часто іншою стороною може бути підставна особа, яка може і не знати, що є стороною договору. Або використовують літніх людей, неповнолітніх за певну суму, щоб ним було надані певні документи, або вчинені певні юридичні дії, без заглиблення в ситуацію. Не добропорядні особи можуть також використовують при укладанні правочину документи безробітних, або безхатніх осіб, які потрапили в скруту.


Отже, щоб знати, з ким будете мати справу, до того, як договір буде підписано, важливо знати персону, яка є підпис антом договору. Тож, не лише важливо перевірити її документи, але й зустрітися з уповноваженою особою, щоб переконатися, хто я насправді за цим договором.


Фіктивні правочини вводять в оману, і можуть мати приховані мотиви, скажімо, зловживаючи порядністю контрагента позичати в нього кошти, наводячи недостовірні факти. Якщо не було жодних дій з боку контрагента, правочин можна оскаржити, як недійсний.
Як виявити фіктивний правочин?


Частиною 1ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.


Проаналізуємо законодавче положення на практиці.


1. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Скажімо, оскаржити правочин можна, якщо для укладання було застосовано примус, або очевидно, що для іншої сторони немає вільної волі або бажання здійснювати певний правочин. Для прикладу, уявімо ситуацію, коли від імені літньої людини, скажімо, немічних бабусі, дідуся укладають кредитні договори. Або тягнуть їх до дорогих салонів побутової техніки та примушують, щоб літні люди купляли дорогі мобільні телефони, побутову техніку, або речі, які не відповідають її віку та потребам. Якщо це кидається у вічі, хоча б тим продавцям, чи іншим стороннім людям, важливо довести до відома про такі ситуації до правоохоронних органів, не дбаючи про виторг. Або якщо про такі правочини стало відомо, скажімо, соціальним працівникам, сусідам, вони можуть подати до прокуратури заяву про такі сумнівні правочини, щоб їх було визнано фіктивними та була відповідальність на тих, хто їх скоїв.


Природу фіктивних правочинів можна бачити, і тоді, коли в гуртожитках «добровільно» студенти складаються на коштовні меблі, а в школах і дитячих садках «добровільно» купляють певні коштовні речі в дарунок, або користування. В цьому випадку важливо зберігати усі документи, чеки, які зможуть довести саму фіктивну оборудку, а також довести, що волі Вашої в цьому не було. І це не може кваліфіковано бути як правочин дарування або благодійний правочин.


Наступна важлива ознака справжності правочину – він має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тобто, прописані в договорі положення повинні виконуватися. Якщо, скажімо, орендар фіксує в документах, що здає квартиру в оренду для проживання, а насправді здає під офіс, чи інше, правочин можна оскаржити, як фіктивний. Якщо не було передано майно, правочин також можна вважати фіктивним.


2. Правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх дітей). Дуже важлива ознака, пов'язана із захистом прав неповнолітніх. Держава завжди захищає права дітей, виступаючи від імені соціальних служб, нотаріуса, прокурора, щоб будь-які правочини не суперечили інтересам дітей. Але слід врахувати, що дитину можуть підговорити, налякати, ошукати, тому, при укладанні правочину як дрібного так і великого, де приймає участь дитина, важливо врахувати усі положення дійсності правочину та перевірити усі обставини.


В п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін. Це означає, що фіктивний правочин характеризується лише тим, що він проводиться лише для виду, маючи на меті інші цілі, ніж ті, що передбачені договором. Фіктивним може бути визнаний будь-який договір, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, і заздалегідь передбачає, що вони не настануть, незалежно від того, в якій формі він вчинений, саме це означає умисел.


Поняття «умислу» - категорія кримінального права, тому, щоб визначити, чи мало це місце в даному правочині, і якщо сумніви щодо його, доцільно заяви про це в органи внутрішніх справ, прокуратуру, СБУ, до податкової або фінансової інспекції.

Основними ознаками фіктивного правочину є:


1. обман, до або в момент укладення правочину іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин;

2. свідоме невиконання зобов'язань правочину (бо той, хто провів його вважає, що в цьому немає потреби);

3. приховування справжніх намірів.


Проблема доказування


Якщо до адвоката звернулися до того, як укладено фіктивний правочин, він вивчить усі моменти і не допустить того, щоб відбулися фіктивні правочини.


Якщо прикра ситуація має вже місце, адвокат глибоко буде вивчати дану проблему та доведе причетність інших осіб до фіктивного правочину, які порушили права його клієнта. При цьому він вивчить не лише дану справу, але й наукову літературу, яка досліджувала подібні проблеми, статистику зазначеної категорії правопорушень, рівень викриття злочинів цієї категорії, судові справи, які допоможуть звернути увагу на деталі, такі необхідні в даній справі.


Якщо мали місце правочини, де були укладені підприємницькі договори, адвокат буде звертатися до правоохоронних органів, щоб виявити справжніх посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.


Для з'ясування обставин вчинення господарської діяльності, адвокат буде в суді заявляти клопотання про відкриття банківської таємниці контрагента, запрошення в якості третіх осіб представників податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, які були викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.


Щоб виграти справу необхідно:


Протягом певного часу зробити висновок, якщо стороною не вчинено дій на виконання такого договору, - вже можна подати в суд позовну заяву про визнання правочину недійсним.


Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що він не мав наміру участі у фіктивному правочині, його ввели в оману, і доказування буде саме за постраждалою стороною.

Наши координаты

01001, Украина, Киев
ул. Большая Житомирская, 15Б

Тел. 096-243-28-73

Тел. 050-266-27-26

Тел. 067-448-57-13

 

Е-mail: 911inua@gmail.com

Кнопка Вверх