У поточний момент розписка залишається одним з найпоширеніших юридичних договорів. Вона створена для засвідчення певних зобов'язань.
За допомогою розписки можна гарантовано закріпити свої права або надати гарантії іншим особам. Існує певний порядок написання і отримання розписок.
До основних вимог при складанні відносять:
• Назву документа (слово "Розписка" має бути написано в шапці)
• Прізвище, ім'я, по-батькові осіб, які приймають участь в складанні розписки
• Адреса реєстрації, проживання та інші паспортні дані учасників
• Ідентифікаційний код особи, що дає розписку
•Точний перелік майна (вказується цифрами, прописом), що переходить по розписці, його характеристики
• Дата, число, місяць, рік, де і коли має бути виконано зобов'язання
• Місце виконання зобов'язання
• Час і дата складання розписки
• Підпис сторін, які беруть участь в розписці із зазначенням П.І.Б.
Розписка може бути надана позичальникові в підтвердження укладення договору позики та його умов. Вона свідчить про передачу йому позикодавцем зазначених коштів, або зумовленої кількості речей.
Після повернення боргу, кредитор повинен видати розписку боржнику про виконання або часткове виконання зобов'язань.
У разі видачі кредитору боргового документа, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання повинен повернути його боржникові. Іноді повернути такий документ неможливо і кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає.
Звернемо також увагу на те, що якщо розписка має надзвичайне значення, то підпис необхідно засвідчити у нотаріуса. Це не обов'язкова умова, адже розписка має повну юридичну силу і без засвідчення нотаріусом.
Якщо розписка створюеться при наявності свідків - їх П.І.Б. також повинні бути вказані в розписці, разом з їх підписами.
Розписку варто писати власноруч, щоб була можливість встановити її автентичність надалі.
Крім цього варто згадати, що розписку варто писати в одному екземплярі. Розписка не повинна містити виправлень і закреслень, якщо, все ж допустили помилку - краще переписати документ заново.
Також не забудьте - після виконання всіх умов розписки, її необхідно повернути боржникові.
Арешт майна - міра накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою збереження його для визначення подальщей долі такого майна. Ця процедура покликана захистити Ваші інтереси в судовому порядку при порушенні боржником умов розписки. Проводиться вона при відкритті Виконавчий виробництва за заявою стягувача державним виконавцем.
Складові арешту:
• опис;
• оголошення заборони розпорядження майном;
• обмеження в праві використання або його вилучення у боржника;
• передача на утримання іншим особам.
Опис проводиться для задоволення Ваших вимог в достатньому обсязі.
При потребі, одночасно з арештом майна, в акті повинні бути позначені предмети, залишені боржнику з встановленням їх вартості, як кожного, так і в загальній кількості, а так само названо інше майно, в тому числі і те, що окремо перебуває у спільній власності боржника та інших осіб, на яке не було накладено арешт.
Акт опису й арешту майна підписується виконавцем, понятими, хранителем майна, боржником і стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі, якщо хтось відмовиться підписувати цей акт - виконавець робить про це відповідну запис на кожному з двох примірників. Перший залишається в провадженні у державного виконавця, а другий надається під розписку на першому примірнику боржнику.
Елементи арешту, такі як оголошення запреста розпоряджатися майном, обмеження в праві використання використовуються в основному, коли майно залишається у боржника. Фактично сам боржник і його родичі є особами, яким це майно залишено на збереження для зменшення витрат на виконавче провадження, а отже і коштів боржника.
На практиці такий захід має місце, коли можливо його обумовити тим, що боржник сприяє в проведенні опису, не створює опору, не заперечує своїх зобов'язань по виплаті боргу. В іншому випадку майно краще вилучити у боржника і передати на зберігання іншим особам. Міра заборони розпоряджатися майном може і в деяких випадках обов'язково використовується при передачі майна на зберігання іншим особам.
Заборона розпорядження майном - це обмеження відчуження арештованого майна власником, має різні особливості залежно від різних типів майна. З метою застосування такого засобу існує реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомості майна, в який нотаріуси вносять відповідні відомості про накладення заборони чи арешти майна. Виконавець, який наклав такий арешт повинен в той же день скласти документ і відправити його до нотаріуса за місцем находженими імущетва для внесення відомостей. Нотаріус може бути приватним або державним, однак повинен мати статус реєстратора.
Також, державний виконавець при накладенні арешту на майно, що підлягає реєстрації (автотранспортні засоби, моторні човни, судна і т.д.) повідомляє відповідні органи, які здійснюють таку реєстрацію.
Передаючи описане майно боржника на реалізацію державний виконавець повинен визначитися щодо його вартості.
Оцінкою майна займається державним виконавцем якщо його вартість не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо окремі предмети оцінити складно, або оцінюються транспортні засоби, повітряні, морські, річкові судна або якщо сторони заперечують проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, запрошують суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості майна. Витрати на його призначення несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Якщо ж вартість майна, що арештовуеться перевищена - виконавець сам запрошує такого суб'єкта оціночної діяльності.
У 10-денний термін сторони повідомляються виконавцем і мають право оскаржити таку оцінку в суді.
Після проведення оцінки, арештоване майно, за винятком майна, вилученого за законом з обігу (цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів), передається на реалізацію.
Якщо майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. У разі, якщо протягом наступного місяця майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою непроданого майна.
Якщо Ви виявили бажання залишити за собою непродане майно - необхідно внести на депозитний рахунок виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. Зробити це потрібно в 15-денний термін з моменту полуенія повідомлення. З перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржнику.
У разі якщо Ви відмовляєтесь залишити за собою майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.
Закон також дозволяє боржникові визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно, якщо це не спричинить труднощів у виконанні виробництва.
У разі, якщо кошти не були повернуті боржником у встановлений термін, розчаровуватися або, що гірше, погрожувати боржникові не варто. Перш за все потрібно спробувати домовитися про повернення боргу в добровільному порядку, адже це може прискорити його повернення в кілька разів, в порівнянні зі стягненням боргу в судовому порядку.
На ім'я боржника слід направити вимогу про повернення коштів, і в разі відсутності будь-яких дій з його боку, в судовому порядку відновлювати свої порушені права і законні інтереси.
Лист-вимога є додатковим доказом для суду, в разі якщо Ви захочете забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно боржника, що дозволить в майбутньому реально отримати матеріальну компенсацію за договором позики.
Розгляд справи в суді про повернення боргу по розписці поширюється не тільки на виділення необхідних фактів, для повернення боргу, а й до правильного розрахунку відсотків за користування грошовими коштами, штрафних санкцій відповідно до законодавства України та індексу інфляції є досить складним процесом.
У Вас виникли запитання щодо правильного оформлення договору позики, складання розписки, варіантів повернення боргу по письмовій розписці або необхідність представництва інтересів в такій категорії справ в суді?
Звертатися за допомогою в складанні розписки завжди краще до професіоналів, адже при невиконанні зобов'язань позичальником, хто як не юрист допоможе Вам добитися свого в судовому порядку?

Юридична компанія "Майоров, Нерсесян та партнери"


Адреса: м. Київ, вул. В. Житомирська, 15
тел. 044-228-29-96 (з 10:00 до 18:00)
тел (VIBER) 063-595-87-10
Skype: mayorovgroup

Наши координаты

01001, Украина, Киев
ул. Большая Житомирская, 15Б

Тел. 096-243-28-73

Тел. 050-266-27-26

Тел. 067-448-57-13

 

Е-mail: 911inua@gmail.com

Кнопка Вверх