Сфера оподаткування в нашій країні становить невід'ємну частину життя кожного, оскільки держава здійснює досить пильний контроль за всіма процесами, пов'язаними з цією процедурою.
Ці обов'язки закріплені на конституційному рівні і кожен повинен оплачувати податки в розмірах і в строки, встановленими законом та іншими нормативними актами.
Основоположним законом в Україні є Податковий кодекс, згідно з яким платниками податків визначаються фізичні, юридичні особи та їх підрозділи, а також резиденти і нерезиденти, які здійснюють діяльність або займаються операціями з об'єктами оподаткування згідно із законодавством.
В іншому випадку, якщо особа ухиляється від сплати податків - його дії підпадають під статті кримінального кодексу, зокрема статтю 212 ККУ. У ній ці правопорушення поділені на 3 види.
У частині 1 цієї статті передбачена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, які перебувають в системі оподаткування при здійсненні правопорушення службовою особою закладу, юридичної особи, або іншим підприємцем, або іншою особою, в обов'язок якої входить оплата податків, якщо дії такої особи стали причиною відсутності в бюджеті коштів в особливо великих розмірах (мається на увазі розмір, що перевищує встановлений мінімум доходів громадян, що не обкладається податками).
Згідно з приписами другої частини цієї статті, кримінальна відповідальність передбачається за ті ж дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, якщо ж збиток від цього позначився на бюджеті в розмірі трьох і більше тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У третій частині цієї статті, відповідальність передбачається за дії описані в 1 і 2 частині, які вчинила особа-рецидивіст, що мало раніше судимість за ухилення від сплати податків, якщо збитки завдані оподаткуванню оцінюються в п'ять і більше тисяч разів, що перевершують встановлений законодавством розмір неоподатковуваних мінімумів доходів.
У законодавстві визначається розмір неоподатковуваних мінімумів доходів громадян як половина прожиткового мінімуму для працездатного громадянина, встановленого на 1 січня звітного податкового періоду.
Виходячи з цих відомостей, кваліфікація відповідальності за цією статтею здійснюється таким чином:
Відповідно до частини другої статті 53 загальної частини Кримінального кодексу України, за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад 3000 неоподатковуваних мінімумів громадян, розмір штрафу що визначається судом не може бути менше, ніж шкода, завдана злочином, і не менше доходу, отриманого під час його вчинення, незалежно від санкції статі.
Також в цій статті зазначено, що в разі ухилення від сплати штрафу особою, засудженою за частиною 3 статті 212, і при відсутності причин для пропозиції йому розстрочки, суд змінює покарання з виплати штрафу на позбавлення волі з розрахунку 136 грн за один день позбавлення волі.
На практиці такий штраф може бути замінений позбавленням волі від 5 до 10 років.
Також важливу роль відіграє термін давності, за яким можна притягнути особу до кримінальної відповідальності. На відміну від загального терміну давності, встановленого в українському законодавстві, по 1 і 2 частини цієї статті можна притягнути особу протягом 2х років. У той же час, згідно з ч.3 цей термін законодавець збільшив до 10 років.
Розглянемо тепер особливості звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Частина 4 тієї ж 212 статті говорить, що для особи, яка вчинила дії, що підпадають під першу і другу частину цієї статті, або ж передбачені частиною третьою, в тому випадку, коли вони стали причиною того, що в бюджет або в цільові фонди не потрапили кошти в особливо великих розмірах, необхідно відшкодувати завдані збитки (сплативши санкції, пеню та штрафи) і сплатити обов'язкові платежі у вигляді зборів і податків.
Виходячи з цього випливає, що навіть якщо проти Вас було порушено кримінальне провадження, то до того, як Вам повідомлять про підозру, Ви маєте можливість звільниться від відповідальності.
Також існує паралельно ще один спосіб уникнути кримінального провадження. Про нього розповідає п'ята частина статті 212, згідно з якою дії, описані 1,2,3 частинами статті не вважаються умисними, якщо платник досяг податкового компромісу. Інформація про настання цього компромісу міститься в підрозділі 9-2 20-го розділу "перехідних положень" Податкового кодексу України.
Це підрозділ говорить, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків, їх службових осіб щодо зниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість по будь-яким податкових періодів до 1 квітня 2014 року згідно з терміном давності. Ці терміни встановлені в 102 статті Податкового кодексу.
Якщо ж платник податків все ж вирішив скористатися цією процедурою, то йому необхідно надати всі відповідні розрахунки податкових зобов'язань згідно податку на прибуток, податку на додану вартість, в яких позначає суму перевищення витрат, які враховуються при позначенні об'єкта оподаткування.
В кінцевому підсумку необхідно позначити, що суб'єктом даного злочину може бути обмежене число осіб, а саме - службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, будь-яка особа, яка зобов'язана оплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

Наши координаты

01001, Украина, Киев
ул. Большая Житомирская, 15Б

Тел. 096-243-28-73

Тел. 050-266-27-26

Тел. 067-448-57-13

 

Е-mail: 911inua@gmail.com

Кнопка Вверх