Smaller Default Larger

Науковий висновок з приводу перешкоджання діяльності Збройних сил України

фото 1Для отримання додаткової інформації та отримання консультації ви можете особисто звернутись до Нерсесяна Армена, к.ю.н., адвокат, тел. 063-181-43-24, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
********************************
Юридична компанія "Майоров, Нерсесян та партнери"
Адреса: м. Київ, вул. В. Житомирська, 15
тел. 044-228-29-96 (з 10:00 до 18:00)
тел. 063-595-87-10
Skype: mayorovgroup

 

ВИСНОВОК
наукової експертизи

І. Зміст питань.

До Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України звернувся адвокат _________________ в інтересах підзахисних _________________ (далі за текстом – Заявник або Замовник) із клопотанням (вх.. № _______ від 16.07.2015) про проведення наукової експертизи. На дослідження науково-правовому експерту було поставлено такі питання:

1. Чи можлива кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України (ЗСУ), за протидію особою військовим комісаріатам у проведенні комплектації Збройних Сил України, шляхом призову громадян на військову службу, а саме перешкоджання їхній законній діяльності повідомленням військовозобов'язаних осіб про прибуття службових осіб військових комісаріатів до місця їх проживання, для уникнення зустрічі з ними?

2. Чи є офіційним документом, поняття якого визначено ч. 1 ст. 358 КК України, довідка, складена сільським головою та надана нею в міліцію, в якій вказано недостовірні відомості щодо відсутності військовозобов'язаної особи за місцем її проживання, що стало підставою невручення цій особі військової повістки про виклик її до військового комісаріату? Чи є така довідка за змістом документом інформаційного характеру, який не надає прав, не звільняє від обов'язків особу, стосовно якої вказано недостовірні відомості про відсутність її за місцем проживання?

ІІІ. Опис експертного дослідження документів і нормативних актів.


В процесі дослідження було використано наступні джерела:

1. Пояснювальна записка до проекту ЗУ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України» // Офіційне Інтернет-представництво Верховної Ради України


2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України


в) фотокопії документів

1. Повідомлення про підозру, складене 25 травня 2015 року в.о. прокурора ______________ області_________________ (досудове розслідування внесене до ЄРДР за № _________________ від 24.02.15) щодо _______
2. . Повідомлення про підозру, складене 27 травня 2015 року в.о. прокурора _________________ області _________________ (досудове розслідування внесене до ЄРДР за № _________________ від 24.02.15) щодо _________________

ІV. Висновки експертизи:

З першого питання:


Чи можлива кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 як перешкоджання законній діяльності ЗСУ, за протидію особою військовим комісаріатам у проведенні комплектації Збройних Сил України, шляхом призову громадян на військову службу, а саме перешкоджання їхній законній діяльності повідомленням військовозобов'язаних осіб про прибуття службових осіб військових комісаріатів до місця їх проживання, для уникнення зустрічі з ними?

Питання кваліфікації діяння як злочину не є прерогативою науково-правового експерта – його завданням є перш за все оцінка об'єкта експертизи доктринальним положенням відповідної галузі права – в даному випадку кримінального. Отож, для відповіді на зазначене питання слід співвіднести формальні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 114-1 ККУ та фактичні ознаки діяння даної особи.


Так, відповідно до Повідомлення про підозру, складеного 25 травня 2015 року в.о. прокурора _________________області _________________ (досудове розслідування внесене до ЄРДР за _________________) щодо __________________________________ сільський голова _________________06.04.2015, достовірно знаючи про те, що на території с. _________________району знаходиться робоча група _________________, з метою перешкоджання їхній законній діяльності, а саме безпосередньому оповіщенню громадян та вручення їм повісток, всупереч вимог Указу Президента України від 14.01.2015 № 15 «Про часткову мобілізацію» та порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за допомогою мобільного телефону повідомила військовозобов'язаних мешканців села _________________ району та їх близьких родичів про прибуття робочої групи _________________, та попередила про необхідність уникнення зустрічі із працівниками даної робочої групи.


_________________, діючи умисно, з метою перешкоджання діяльності Збройних Сил України, пов'язаної із виконанням мобілізаційних завдань _________________, за допомогою мобільного телефону попередила _________________, син якої _________________ є військовозобов'язаним відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», _________________, який є військовозобов'язаним відповідно до ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», _________________, чоловік якої є військовозобов'язаним відповідно до ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та інших невстановлених слідством громадян про необхідність уникнення зустрічі із працівниками даної робочої групи, маючи намір таким чином перешкодити виконанню мобілізаційних завдань та діяльності ЗСУ.


Також _________________, як _________________голова, з метою перешкоджання діяльності ЗСУ, а саме безпосередньому оповіщенню громадян та вручення їм повісток 03.05.2015 склала та видала працівникам _________________ РВ МВС України в _________________ області завідомо неправдиву довідку за номером ______ від 03.05.2015 р. про те, що _________________в період з 05.04.2015 по 30.04.2015 за поясненням дружини знаходився на роботі у Київській області, на даний час перебуває там само, хоча _________________достовірно знала, що насправді _________________знаходився за місцем свого проживання в с. ______________району.


Також, 03.05.2015 _________________склала та видала завідомо неправдиву довідку за вихідним номером _____ від 03.05.15 про те, що _________________в період з 01.04.2015 по 30.04.2015 за поясненням дружини знаходився невідомо де, оскільки вони розлучені, хоча _________________ достовірно знала, що насправді _________________знаходився за місцем реєстрації в с. _________________району.


Крім цього, 03.05.2015 _________________склала та видала завідомо неправдиву довідку за вихідним номером 261 від 03.05.2015 про те, що _________________, 1975 р.н., на території _________________ сільської ради не проживає, оскільки вибув у м. _________________ 24.02.2000, хоча _________________достовірно знала, що насправді _________________знаходився за місцем проживання в с. _________________району.
Також 03.05.2015 _________________склала та видала завідомо неправдиву довідку за вихідним номером 280 від 03.05.2015 про те, що _________________в період з 01.04.2015 по 30.04.2015 за поясненням дружини перебував у Львівській області, дата повернення його невідома, хоча _________________достовірно знала, що насправді _________________знаходився за місцем реєстрації в с. _________________району.
Видача _________________ завідомо неправдивих довідок стала підставою невручення повісток військовозобов'язаним жителям с. _________________району, а саме: _________________, які не прибули до _________________ОРВК.
Вказаними умисними діями _________________перешкодила виконанню на території Бобулинської сільської ради мобілізаційних заходів, які проводилися на виконання Указу Президента України.
Відповідно до повідомлення про підозру, складене 25 травня 2015 року в.о. прокурора _________________ області старшим радником юстиції _________________ (досудове розслідування внесене до ЄРДР за № _________________) щодо _________________ сільський голова _________________09.04. 2015 року та 22.04.2015 року, достовірно знаючи про те, що на території с_________________району знаходиться робоча група _________________ОРВК, з метою перешкоджання їхній законній діяльності, а саме безпосередньому оповіщенню громадян та вручення їм повісток, всупереч вимог Указу Президента України від 14.01.2015 № 15 «Про часткову мобілізацію» та порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за допомогою мобільного телефону повідомила військовозобов'язаних мешканців села _________________району та їх близьких родичів про прибуття робочої групи _________________ОРВК, та попередила про необхідність уникнення зустрічі із працівниками даної робочої групи.
_________________., діючи умисно, з метою перешкоджання діяльності ЗСУ, пов'язаної із виконанням мобілізаційних завдань _________________ ОРВК, за допомогою мобільного телефону попередила ________________________________.


Відтак, виникає питання: «Чи є діяння по попередженню громадян України про проведення мобілізаційних заходів перешкоджанням законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період»?


Ст. 114-1 КК передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. Дана стаття була внесена до КК України згідно із ЗУ № 1184-VII від 08.05.2014.


Відтак, слід проаналізувати законодавство України у сфері оборони та безпеки України і на підставі такого аналізу визначити коло суб'єктів, протидія яким є кримінально-караною за даною статтею.


Частини 1,2 ЗУ «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.


Ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.


Таким чином, об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України передбачає протидію законній діяльності підрозділів:


• Збройних Сил України;
• Державної спеціальної служби транспорту;
• Державної служба спеціального зв'язку та захисту інформації України;
• Національної гвардії України;
• Служби безпеки України;
• Державної прикордонної служби України.


Таким чином, для визначення наявності у вищевказаних діяннях об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України слід визначити, чи є військовий комісаріат підрозділом ЗСУ чи інших військових формувань. Відповідно до абзацу першого п. 1 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою КМУ від 3 червня 2013 р. N 389 військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.


Абзац 4 п. 3 цього ж положення визначає, що безпосереднє керівництво військовими комісаріатами і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності військових комісаріатів з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу та Міноборони. З цих норм можна зробити висновок, що військовий комісаріат є місцевим органом управління у військовій сфері, що підпорядковується військовому командуванню.


Таким чином, законодавство розводить поняття «підрозділ Збройних Сил України, інших військових формувань» та «орган військового управління» як споріднені, проте різні поняття.


Відтак, можна зробити висновок, що за обставин, коли голова сільської ради попереджає громадян про роботу у відповідному населеному пункті представників військового комісаріату з метою виконання мобілізаційних завдань не може вважатись таким, що містить в собі ознаки об'єктивної сторони злочинного діяння – перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань – оскільки військовий комісаріат є не військовим формуванням, а органом військового управління.

З другого питання.


Чи є офіційним документом, поняття якого визначено ч. 1 ст. 358 ККУ, довідка, складена сільським головою та надана нею в міліцію, в якій вказано недостовірні відомості щодо відсутності військовозобов'язаної особи за місцем її проживання, що стало підставою невручення цій особі військової повістки про виклик її до військового комісаріату? Чи є така довідка за змістом документом інформаційного характеру, який не надає прав, не звільняє від обов'язків особу, стосовно якої вказано недостовірні відомості про відсутність її за місцем проживання?

Відповідно до Повідомлення про підозру, складеного 25 травня 2015 року в.о. прокурора _______________області ______________ (досудове розслідування внесене до ЄРДР за № ____________) щодо ____________, дана особа як ____________ сільський голова, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, а саме безпосередньому оповіщенню громадян та вручення їм повісток 03.05.2015 склала та видала працівникам ____________ РВ УМВС України в ____________області завідомо неправдиву довідку за вихідним номером 257 від 03.05.2015 про те, що ____________в період з 05.04.2015 по 30.04.2015 за поясненням дружини знаходився на роботі у Київській області, на даний час перебуває там само, хоча ____________достовірно знала, що насправді ____________знаходився за місцем свого проживання в с. ____________району.
Також, 03.05.2015 ____________. склала та видала завідомо неправдиву довідку за вихідним номером 201 від 03.05.2015 про те, що ____________в період з 05.04.2015 по 30.04.2015 за поясненням дружини знаходився невідомо де, оскільки вони розлучені, хоча ____________достовірно знала, що насправді ____________знаходився за місцем проживання в с. ____________району.
Крім цього, 03.05.2015 ____________. склала та видала завідомо неправдиву довідку за вихідним номером 261 від 03.05.2015 про те, що ____________, 1975 р.н., на території ____________сільської ради не проживає, оскільки вибув у м. Бучач 24.02.2000, хоча Жирівська О.І. достовірно знала, що насправді ____________знаходився за місцем проживання.
Також 03.05.2015 ____________склала та видала завідомо неправдиву довідку за вихідним номером ___ від 03.05.15 про те, що ____________в період з 01.04.2015 по 30.04.2015 за поясненням дружини перебував у ____________ області, дата повернення його невідома, хоча ____________достовірно знала, що насправді ____________знаходився за місцем проживання в с. ____________району.
Видача ____________ завідомо неправдивих довідок стала підставою невручення повісток військовозобов'язаним жителям с. ____________району, а саме: ____________, які, в свою чергу, не прибули до ____________ОРВК.
Видача ____________завідомо неправдивих довідок стала підставою невручення повісток військовозобов'язаним жителям с. ____________ району, а саме: ____________, які, в свою чергу, не прибули до ____________ОРВК.
Відповідно до повідомлення про підозру, складене 27 травня 2015 року в.о. прокурора ____________області старшим радником юстиції ____________ (досудове розслідування внесене до ЄРДР за № ____________) щодо ____________, дана особа як ____________ сільський голова, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, а саме безпосередньому оповіщенню громадян та вручення їм повісток 03.05.2015 склала та видала працівникам ____________ РВ УМВС України в ____________ області завідомо неправдиву довідку за вихідним номером 176 від 03.05.2015 про те, що ____________ в період з 05.04.15 по 30.04.2015 за поясненням дружини знаходився на сезонних роботах за межами України, хоча ____________достовірно знала, що насправді ____________знаходився за місцем свого проживання в с. ____________району.
Видача Жирівською С.В. завідомо неправдивих довідок стала підставою невручення повісток військовозобов'язаним жителям с. Осівці Бучацького району, а саме: Піддубному І.І., Сем'янківу Р.В., Мариняку В.П. та Калькову В.Л., які, в свою чергу, не прибули до Бучацько-Монастирського ОРВК.


Відтак, слід встановити, чи є дані довідки предметом злочину, передбаченого ст. 366 КК України. ____________при аналізі ст. 366 КК України вказує, що об'єктивну сторону даного злочину складають такі діяння як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання завідомо неправдивих документів; видача завідомо неправдивих документів (Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України).


Поняття офіційного документу визначено приміткою до ст. 358 КК України. Так, у примітці зазначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.


Відтак, обов'язковими ознаками офіційного документа є:


• видача або посвідчення компетентною собою (службовою чи фізичною) якій надано подібні права законодавством України;
• фіксація інформації на матеріальному носії;
• зміст інформації посвідчує події, явища чи факти які спричинили чи можуть спричинити наслідки правового характеру або можуть бути використані як докази у правозастосовчій діяльності.
• документ складено із дотриманням визначених законом форм і містить передбачені законом реквізити.


Відсутність будь-якої із згаданих ознак унеможливлює визначення документа як офіційного, а відтак – як предмета злочину, передбаченого ст. 366 КК України.


Науково-правовому експерту не надано самих вищезгаданих довідок тому аналізувати їх зміст він може лише за даними, вказаними у повідомленнях про підозру.


Так, у більшості даних довідок визначено, що вказані у них особи відсутні «за поясненнями дружини». Таким чином, зміст даної довідки засвідчує лише факт наявності пояснень дружини про відсутність її чоловіка – військовозобов'язаного за місцем проживання. Перевіряти цей факт сільський голова не в змозі оскільки не наділений відповідною державно-примусовою компетенцією. Таким чином, дані довідки є суто документом інформаційного характеру.


Крім того, виникають сумніви щодо наявності у сільського голови повноважень по контролю за перебуванням жителів села. Так, повноваження сільського, селищного, міського голови визначаються ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». П. 4 даної статті визначає повноваження сільських, селищних, міських голів.


Серед даних повноважень відсутні повноваження по контролю за фактичним перебування громадян за місцем реєстрації.


Таким чином, слід зробити висновок, що до компетенції сільського голови не входять повноваження по здійсненню контролю над місцем перебування громадян України, адреса місця проживання яких зареєстрована у даному селі. Відтак, довідки, про які зазначено у запиті на проведення науково-правової експертизи, не можуть вважатись такими, що видані компетентним органом (посадовою особою). Також слід зауважити, що зміст таких довідок, згідно із повідомленням про підозру, є суто інформаційними і лише засвідчує факт пояснень дружини військовозобов'язаного про його відсутність за місцем проживання. За таких умов дані довідки не мають всіх ознак, притаманних поняттю офіційного документа, зазначеного у примітці до ст. 358 КК України, тому спірним є питання щодо їх належності до предмета злочину, передбаченого ст. 366 КК України.

Науково-правовий експерт,
кандидат юридичних наук А.С. Нерсесян

Партнери

1Нотаріус Марина Михайлівна
067-980-54-74

2Арбітражний керуючий
066-725-72-85