Smaller Default Larger

Висновок щодо ознак складу злочину ст. 194 ККУ (умисне знищення чужого майна)

Для отримання додаткової інформації та отримання консультації ви можете особисто звернутись до Нерсесяна Армена, к.ю.н., адвокат, тел. 063-181-43-24, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ВИСНОВОК
науково-правової експертизи з питання щодо ознак складів злочину, передбаченого ст. 194 Кримінального кодексу України.

І. В процесі проведення науково-правової експертизи були використані і проаналізовані:


а) нормативно-правові акти, документи судової практики:


1) Конституція України 1996 р.;
2) Кримінальний кодекс (КК) України 2001 р.;
3) Цивільний кодекс (ЦКУ) 2003 р.;
4) Податковий кодекс (ПК) України 2010 р.;
5) ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» 2003 р.
6) Пленум Верховного Суду України від 06 грудня 2009 р. N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності;


б) надані заявником документи:


1) запит адвоката Кириченко Катерини Олександрівни щодо проведення науково-правової експертизи від 27.02.2014 р. (вх. № 126/82 від 27.02.2014 р.) з описом обставин, що викликали потребу адвокатського запиту;


в) наукова юридична література:


1) Александров Ю.В. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. — К.: МАУП,2004. — 328 с.;


2) Антонюк Н.О. Кримінально-правова охорона власності: Навчальний посібник / Н.О. Антонюк. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012 – 514 с.;


3) Науково-правовий коментар Кримінального кодексу України (2-ге видання, перероблене і доповн.) / За заг.ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка – К.: Дакор, 2008 – 1428 с.;


4) Бойцов А.И. Преступления против собственности – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002 – 773 с.;

І І. Опис науково-правового експертного дослідження в адвокатському запиті.

1. Судячи із змісту поставленого питання та інших обставин, викладених, слід визначити, що правова колізія у даному випадку полягає в наступному.


Частиною 1 статті 194 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна при умові заподіяння шкоди.


Роз'яснюючи дану норму, Пленум Верховного Суду України у пункті 26 своєї постанови від 06 листопада 2009 р. зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КК України кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна настає в разі, якщо такими діями заподіяно шкоду у великих розмірах. Пунктом 27 цієї ж постанови визначено, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях винної особи таких кваліфікуючих ознак як завдання злочином проти власності значної шкоди потерпілому, вчинення таких злочинів у великих чи особливо великих розмірах, суди мають керуватися відповідними положеннями примітки до статті 185 КК України.


Великий розмір шкоди у даному злочині визначається згідно пункту 3 Примітки до статті 185 КК України як сума, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.


Відповідно до пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на н.м.д.г., то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.


До 2011 року, тобто, до набуття чинності Податковим кодексом України аналогічні за змістом норми містились у пункті 22.5 статті 22 та підпункту 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».


Таким чином, н.м.д.г. як одиниця обчислення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є динамічним коефіцієнтом і змінюється щорічно. Внаслідок цього щорічно змінюється й мінімальний розмір матеріальної (майнової шкоди), завданої злочином, передбаченим частиною 1 статті 194 КК України.


Так, на 1 січня 2010 р. прожитковий мінімум складав 825 гривень, а отже мінімальний розмір шкоди, завданої злочином, передбаченим ст. 194 КК, протягом 2010 року мав вираховуватись за формулою:


825×0,5×250 = 103125 грн.
Станом на 1 січня 2011 року прожитковий мінімум складав 894 гривні, а тому мінімальний розмір шкоди, завданої злочином, передбаченим ст. 194 КК, протягом 2011 року складав:
894×0,5×250 = 111750 (сто одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень).


Станом на 1 січня 2012 року розмір прожиткового мінімуму було встановлено у розмірі 1017 гривень. Отже, мінімальний розмір шкоди, завданої злочином, передбаченим ст. 194 КК, протягом 2012 складав:
1017×0,5×250 = 127125 (сто двадцять сім тисяч сто двадцять п'ять гривень).


Станом на 1 січня 2013 року прожитковий мінімум складав 1108 гривень, а отже мінімальний розмір шкоди, завданої злочином, передбаченим ст. 194 КК, протягом 2013 року складав:
1108×0,5×250 = 138500 (сто тридцять вісім тисяч п'ятсот гривень).


Станом на 1 січня 2014 року прожитковий мінімум складає 1176 гривень, а тому мінімальний розмір шкоди, завданої злочином, передбаченим ст. 194 КК, протягом 2013 року складав
1176×0,5×250 = 147000 (сто сорок сім тисяч гривень).

Таким чином, діяння, вчинені протягом відповідного року, будуть злочинними і мають кваліфікуватись за частиною 1 статті 194 КК України лише за умови, коли ними було спричинено розмір шкоди, не менший, ніж вказаний вище для цього року. В протилежному випадку відповідне діяння в залежності від обставин справи кваліфікується як цивільний делікт, адміністративне правопорушення, а в разі достатніх підставах – як інший злочин (наприклад, хуліганство).


Складність ситуації, з якою звернувся Замовник, полягає у тому, що його клієнта обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 194 КК України, яке вчинене шляхом підпалу, але при цьому не спричинило матеріальної шкоди у великих розмірах.


У зв'язку з цим у Замовника закономірно виникло питання: чи поширюється норма частини 1 статті 194 КК України, яка передбачає обов'язковий мінімальний розмір спричиненої злочином матеріальної (майнової) шкоди, на норму частини 2 статті 194 КК, яка передбачає в якості кваліфікуючої ознаки злочину:


1) його вчинення шляхом вибуху, підпалу чи іншим загальнонебезпечним способом, або
2) якщо діяння заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або;
3) злочином спричинено загибель людей чи інші тяжкі наслідки.


В конкретному випадку, про який зазначено замовником, йдеться про вчинення злочину шляхом підпалу.


Відповідь на дане питання ґрунтується на аналізі такого загальнотеоретичного поняття кримінального права України як склад злочину, зокрема, аналізі поняття «кваліфікований склад злочину» і його співвідношення із загальним складом злочину.


Як відомо, наявність в діях особи складу злочину є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності. При визначенні злочинності конкретного діяння, як слушно зазначає відомий український вчений у галузі кримінального права С.Д.Шапченко відповідний суб'єкт обов'язково створює інформаційно-оціночну модель фактичних обставин (діяння у поєднанні з іншими юридичними фактами); якщо суб'єкт робить висновок про відповідність такої моделі певному юридичному складу злочину, він відтворює цю модель у відповідному процесуальному документі; така модель конкретизованих характеристик злочину певного виду чи окремого його різновиду набирає форми так званого фактичного складу злочину .


Професор В.О.Навроцький визначає, що за ступенем суспільної небезпеки склади злочинів прийнято поділяти на: 1) прості; 2) кваліфіковані; 3)особливо кваліфіковані; 4) привілейовані.
За злочин, передбачений частиною 2 статті 194 КК встановлено більш тяжке покарання, ніж частиною 1 статті 194 КК (за частиною 1 статті 194 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк, тоді як діяння, передбачене частиною 2 статті 194 КК карається позбавленням волі на строк від 3 до 10 років). Таким чином, слід констатувати, що частина 1 статті 194 КК передбачає основний склад злочину, а частина 2 – кваліфікований.


Визначаючи кваліфікований склад, як склад злочину, який містить в собі обставини, що обтяжують відповідальність і тягнуть за собою більшу міру кримінальної відповідальності (кваліфікуючі обставини), слід також зауважити про наступне. Кваліфікованому складу притаманні всі без винятку ознаки основного складу злочину, в тому числі і злочинні наслідки (однією із форм яких є матеріальна шкода). Ці наслідки можуть бути більшими, ніж в основному складі злочину (такою, наприклад, є особливо великий характер матеріальної шкоду за частиною 2 статті 194 КК), але аж ніяк не меншими.


Кваліфікуючі обставини можуть бути елементами різних сторін складу злочину. Так, у частині 2 статті 194 КК передбачено кваліфікуючі обставини, що є елементами об'єктивної сторони складу злочину – спосіб вчинення злочину (вибух, підпал, інший загально небезпечний спосіб) та злочинні наслідки (майнова шкода в особливо великих розмірах,загибель людей чи інші тяжкі наслідки).


Кваліфікуючі ознаки, таким чином, «посилюють» антисоціальну спрямованість основного складу злочину настільки, що відповідальність за його вчинення в рамках покарань, встановлених за вчинення основного складу злочину буде явно нееквівалентною тяжкості злочину. Саме тому виникає соціальна потреба у визначенні кваліфікованого складу злочину і встановленні еквівалентного покарання за вчинення злочину із кваліфікованим складом. У зв'язку з цим законодавець встановлює критерії, за якими кваліфікований склад злочину відрізняється від основного.


В кримінально-правовій літературі обґрунтовано, зазначається, що у правовій природі злочинів проти власності як конститутивна ознака закладена майнова шкода для власника. Тому цілком очевидно, що матеріальні склади злочинів проти власності завжди тягнуть за собою наслідок у вигляді настання майнової шкоди Див.наприклад: Антонюк Н.О. Кримінально-правова охорона власності: Навчальний посібник / Н.О. Антонюк. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012 – 514 с.). При цьому важливо зрозуміти, що для злочину, передбаченого статтею 194 КК України матеріальна шкода є обов'язковим елементом його правової природи – адже знищення чи пошкодження майна завжди наносить майнову шкоду.


Виходячи із цього, законодавцем було встановлено виключно майновий критерій для кваліфікації основного складу даного злочину – великий розмір майнової шкоди. Цей розмір є критерієм відмежування злочинного умисного знищення або пошкодження майна від незлочинного (адміністративного проступку чи цивільного делікту). Враховуючи той факт, що кваліфікуючі обставини злочину (обставини, що обтяжують відповідальність за його вчинення) лише «посилюють» його антисоціальну спрямованість, варто наголосити на тому, що шкода, нанесена кваліфікованим складом злочину не може бути меншою за аналогічну за формою шкоду, нанесену вчиненням основного складу злочину.


Також можна констатувати, що диспозиція частини 2 статті 194 КК України є досить невдалою, адже поєднання в рамках одного кваліфікованого складу злочини таких різних за змістом та ступенем суспільної небезпечності обставин, як спосіб вчинення злочину та загибель людини є невідповідною суспільному значенню об'єктів кримінально-правової охорони. Про це свідчить і велика різниця між мінімальним (3 роки позбавлення волі) та максимальним (10 років позбавлення волі) покараннями. Слід проте зауважити, що в теорії кримінального права не допускається розширене тлумачення кримінально-правової норми. Тому жодна поведінка не може вважатись злочинною, якщо процесуальним шляхом не доведено всі ознаки складу злочину, в тому числі злочинні наслідки у вигляді матеріальної шкоди певного розміру, якщо така шкода встановлена нормативно.

 

V. Узагальнюючі результати і висновки науково-правової експертизи:


Системний аналіз вищезазначених актів законодавства України, та матеріалів судової практики, спеціальної літератури з питання експертного дослідження, а також застосування загальноприйнятих методів і прийомів доктринального тлумачення змісту правових актів та юридичних норм, дають можливість зробити наступні узагальнюючі висновки по суті винесеного на вирішення науково-правової експертизи питання.

З аналізу змісту диспозиції частин 1, 2 ст. 194 КК України слід констатувати, що законодавчо встановленим критерієм відмежування злочину, передбаченого статтею 194 КК України, від незлочинних умисних знищень або пошкоджень майна (які можуть за певних умов кваліфікуватись як адміністративні проступки або цивільно-правові делікти) є розмір матеріальної (майнової) шкоди.


Таким чином, діяння, передбачене статтею 194 КК України буде злочинним лише за умови спричинення ним такої шкоди у великих розмірах, тобто у розмірі двохсот п'ятидесяти і більше н.м.д.г. з урахуванням норм ПКУ, а з приводу діянь, вчинених до 2011 року – норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Такий розмір як мінімально допустимий критерій кваліфікації злочинності діяння розповсюджується як на основний склад злочину, передбачений нормами частини 1 статті 194 КК, так і на кваліфікований, відповідальність за який передбачено нормами частини 2 статті 194 КК України.

 

Отже, що умисне пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, яке не спричинило матеріальної шкоди у великих розмірах, не утворює складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України.

експерт:
кандидат юридичних наук,
науковий співробітник, адвокат
А.С. Нерсесян

Для отримання додаткової інформації та отримання консультації ви можете особисто звернутись до Нерсесяна Армена, к.ю.н., адвокат, тел. 063-181-43-24, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Партнери

1Нотаріус Марина Михайлівна
067-980-54-74

2Арбітражний керуючий
066-725-72-85